«Творчі мандри» культурних діячів не мають обмежуватися великими містами – Чупа

Останніми роками «культурна транзитність» українських містечок потроху трансформується у повноцінні творчі вечори письменників чи музикантів. Але наскільки це важливо та необхідно для мешканців таких населених пунктів?  

Своїми міркування із цього приводу із кореспондентом «ХВ» поділився український письменник Олексій Чупа, який нещодавно із творчим візитом побував у маленький Каховці, що на Херсонщині.
«Часто стається так, що люди, які займаються інтелектуальною роботою, у тому числі творчістю, не дуже охоче їдуть маленькими містами, бо зазвичай доїхати до маленьких населених пунктів стає великою проблемою – немає відповідної інфраструктури або ж відповідних майданчиків – кав’ярень, книгарень, концертних залів і тому подібні. І тому це абсолютно закономірно, адже кожен (ред. – у тому й числі культурні діячі) хоче робити свою роботу в людських умовах.   ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Украинские писатели в Херсоне: мы находимся в состоянии не только территориальной, но и культурной оккупации
  Але із іншого боку публіка у маленьких містах настільки спрагла бодай чогось, якихось емоцій чи якогось культурного життя. Люди живуть у містечках, де за великим рахунком, нічого не відбувається. І для них приїзд поета чи музиканта, котрі, навіть, за національною шкалою не є визначними, стає вже подією життя. Ось тому я вважаю, що треба їздити, бо забуті тисячі й мільйони людей випадають із культурного життя. І тому я тільки за, щоб митці різного роду, музиканти, театрали, письменники, поети приїздили і показували, що нового відбувається у світі, розказували про сучасне мистецтво.
А стосовно різниці між великими та маленькими містами, то вона, за великим рахунком, полягає у тому, що наші великі міста, не всі звісно, але мають яке-неяке культурне життя. Правда ж? І говорячи про центри, типу Києва, Львова, Харкова, Вінниці, помічаю, що публіка стала балуваною. Інколи, навіть, говорять, що в таких містах люди «обжерлися» заходами і дуже часто цікаві презентації або зустрічі збираються маленьку аудиторію.   ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Нестандартный донецкий» писатель Чупа в Херсоне: «Украина – страна, в которой хочется жить»

В маленьких містечках такої проблеми немає, тому там потенційне поле слухачів, читачів чи глядачів непахане. Тільки із ним треба працювати та до них треба їхати, розмовляти і намагатися зацікавити їх. І тоді культурне життя зайде глибше в українське сьогодення, тому що зараз українська культура мені нагадує «розмазування масла по хлібу» – ми задіваємо тільки поверхню, а в глиб не досягаємо. Але я сподіваюсь, що це зміниться».