Чи є у Херсонщини рисові перспективи — акутальні весняні прогнози

6 месяцев назад 0

Експертна думка з Віталієм Гапоновим

Рис за статистикою українці споживають найбільше серед інших круп. Чи планують приділити цій культурі на Херсонщині більше уваги? Відповідь на ці та інші питання давав директор департаменту АПК Херсонської облдержадміністації Олександр Паливода.

  В.Г. — Яка площа задіяна під вирощування рису в області, як змінюється ця площа останніми роками – збільшується чи зменшується?

О.П. — Умовно всю історію рисівництва в області можна поділити на 3 етапи: розвитку, стагнації та відродження. З 70-х по 90-ті роки вирощування рису було на підйомі: щорічно засівалось до 12 тис.га, що давало змогу при середній урожайності 40 ц/га отримувати до 53 тис.тонн рису  і повністю забезпечувати область. Але з 1991 по 2000 роки у виробництві рису почався занепад – це відбувалось через загальний економічний спад в країні, негативну роль відіграло невдале розпаювання, коли частини однієї рисової системи непродумано нарізались на паї і ставали власністю різних господарів.  Рисові площі скоротилися до 3 тис га, а валове виробництво рису — до 7 тис.тонн.

Зараз рисова галузь в області знову відроджується – в 2017 під посіви рису на Херсонщині було відведено 7,8 тис. га, середня врожайність становить 57 ц з га.

В.Г. — Яку частину вітчизняного ринку забезпечує рис вирощений у нас, чи здатні вітчизняні аграрії забезпечити задоволення внутрішнього ринку в повному обсязі?

О.П. — Ніша рисівництва є зараз незаповненою, наша країна забезпечує себе власним рисом менше, ніж на половину. Близько 30 млн. доларів щорічно витрачає Україна на закупку рису за кордоном. Суттєво вплинула на ситуацію в рисівництві анексія Криму, адже там знаходилось близько половини всіх рисових систем України. Тому зараз задача українських рисівників наростити площі культури, щоб повернути країні потрібний об’єм. На сьогоднішній день рис вирощується всього в трьох областях України – Одеській, Миколаївський та Херсонський, і Херсонщина в цьому напрямку є безперечним лідером по валовому виробництву рису та найбільш перспективним регіоном для подальшого збільшення об’ємів рисових площ.

Так, минулого року Херсонщиною зібрано 45 тис. тонн рису — і це склало 64% від загального валу рису по Україні.

  В.Г. — Наскільки якісним є херсонський рис, в порівнянні з імпортованим?

О.П. — Зерно рису, яке імпортується, гарантовано перевіряють на вміст карантинних організмів — шкідників та бур'янів, імпортер рису повинен мати міжнародний сертифікат і свідоцтво про визнання відповідності. Проте споживчі якості дешевого імпортного рису доволі низькі. Натомість багато споживачів, в тому числі і закордонних покупців нашого зерна, визнають, що херсонський рис є одним з найкращих – як по смаковим якостям, так і по екологічній чистоті. Це досягається за рахунок того, що наші рисівники збирають один врожай за сезон, не використовуючи інтенсивні технології, як Китай, Індія чи Таїланд. Інтенсивне вирощування вимагає застосування великої кількості ЗЗР та добрив з одного боку, з іншого – при інтенсивному вирощуванні рис не проходить через всі етапи процесу фотосинтезу, які визначають його хімічний склад і  споживчу цінність. Крім того, причорноморська зона, в якій вирощують рис на Херсонщині, насичує продукт корисними мікроелементами  і також покращує смак.

В.Г. — Як місцеві аграрії  вирішують проблему з чеками і рисової стернею?

О.П. — Зараз рисівники застосовують сучасні технології збирання рису, стерня повністю скошується, перемелюється і залишається на полі в якості азотного органічного добрива. Щодо чеків — взагалі в світовому рисівництві є така проблема – скидання захімізованих вод з чеків можуть негативно позначатись на екології. Але наші рисівники запевняють, якщо робити все грамотно і по технології – проблем не буде. Крім того, наші аграрії дуже дбайливо ставляться до використання води, яка в умовах посушливого півдня є цінністю. Тож вони використовують її так, що наприкінці сезону більша частина води просто поглинається грунтом і скидів практично немає. До того ж на Херсонщині вивчаються і впроваджуються нові технології вирощування рису – на краплиному зрошенні, які є досить економними по використанню води та найбільш екологічними.

В.Г. — Наскільки перспективною є напрямок рисівництва в нашій області?

О.П. — У Херсонщини є всі можливості, щоб вийти з рисом на світовий рівень: минулого року область експортувала 107 тонн рису в країни Азії та Європи.

За моїми прогнозами як мінімум найближчі 5-8 років перенасичення у виробництві рису не очікується. З іншого боку, рис — досить високорентабельна культура, що має великий експортний потенціал. Тому на цю культуру звертають увагу все більше херсонських аграріїв,  і гадаю, що площі посівів рису будуть тільки збільшуватись. Гадаю, що незабаром рис стане візитівкою Херсонщини, нашим сільськогосподарським брендом, таким як кавуни, томати та цибуля.

З Олександром Паливодою розмовляв Віталій Гапонов