«Три сестри»: повернення у минуле

Фото Ігоря Бойченко

У Палаці молоді 20 травня чехівські «Три сестри», а з ними і Драматичний театр Білоруської Армії, як і раніше, мріяли про Москву…

І хоча не всі після антракту повернулися у глядацьку залу, та й посеред вистави виходили — у фіналі глядачі аплодували та кричали «браво». Багатьом сподобалося. Дійсно, сподобалося. Навіть протиставляли цю «шедевральну» постановку іншим виставам за класичними п'єсами.

Але серед натовпу, що перебував у захваті, я відчувала себе білою вороною. Бо побачила зовсім не шедевр — нестерпно довгу виставу провінційного театру радянських часів. Бо якось незручно було чути улюблені місця спотвореними (ну, не мали змоги зробити сукню рожевого кольору — трішки переробили текст, хоча автор дуже прискіпливо ставився до деталей і вважав, що всі характеристики персонажів є у ремарках). Бо замість поетичності била радянська плакатність («Работать!»). Бо вперше відчула Чехова (Чехова, у якому вже більше 100 років знаходять думки, співзвучні з будь-яким часом!) зовсім чужим…

Насправді, актори старалися. І були свої цікавинки та знахідки. Але я заздрила тим, хто потрапив на «свою» виставу.

Отже, «Три сестри» вітали стоячи: хтось сумує за класикою у «первісному» вигляді (у своєму розумінні), хтось таки ностальгує за «совком» у всіх його проявах, а хтось намагається бути гостинним та доброзичливим, але, на жаль, щедрого на оплески херсонського глядача часом звинувачують у нерозбірливості.

А от мені після вистави хочеться кричати, що люблю наш театр — український взагалі і херсонський зокрема. Вони інші, цікавіші, нехай неоднозначні, нехай не завжди досконалі, але вони давно вже відірвалися від «совка» і пішли далеко вперед. І щасливої їм дороги!

P.S. Не ображайтесь, брати-білоруси. Це суб'єктивно. Овації та теплі слова від своїх прихильників ви отримали.

P.P.S. За задумкою, «Три сестри» — це квест за Чеховим. Гра. Можливо, комп'ютерна гра. Звідси ці дивні «стоп-кадри», відкат дії назад, glitch-ефекти (глюки). Комп'ютерна гра і класика — з цього справді може вийти щось вибухове. Гей, панове режисери (Сергій Павлюк, зокрема, і перш за все!), а вам слабо таке поєднати?